Young with flag_hard light.jpg

Молода Просвіта

«Молода Просвіта» заснована 2 травня 1924 року, однак «Просвіта» розгортала свою діяльність ще в ХІХ столітті саме завдяки молоді, переважно студентство стояло у витоків її існування. Діяльність просвітян мала не тимчасовий характер, а пронизувала всі ланки тогочасного життя. Молоді люди були свого роду «лідерами думок». Розквіт «Молодої Просвіти» на західноукраїнських землях припав на середину і другу половину 30-х років ХХ століття. В 1936 році діяло 262 гуртки просвітянської молоді, а у 1938 вже аж 439. Восени 1939 року західноукраїнські землі окупувала Червона армія. В перші ж дні радянська влада заборонила діяльність товариства «Просвіта», в тому числі її молодіжне крило «Молоду Просвіту» як націоналістичну організацію, ворожу комуністичній ідеології. Під час гітлерівської окупації України товариство «Просвіта» відновило свою діяльність. «Молода Просвіта» тоді також дуже активно діяла по всій Україні. Після визволення України від німецько-фашистських загарбників багато просвітян і молодих просвітян емігрувало за кордон. На рідну землю «Просвіта» повернулася аж у 1988 році під назвою «Товариство української мови» (ТУМ). Вже з 1988 року молодь активно гуртується навколо Товариства. Після довгих років становлення 31 жовтня 2002 року ВМГО «Молода Просвіта» була зареєстрована Міністерством юстиції України. Вперше в історії її діяльність була легалізована на всій території України. 

             

В основі своєї діяльності «Молода Просвіта» ставить утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної культури та піднесення духовності та добробуту українського народу. «Молода Просвіта» працює для згуртування української молоді та сприяє вихованню у молоді національної свідомості.

 

У Рівному громадська організація «Молода Просвіта» була створена 30 січня 2009 року при Рівненському міському об’єднанні товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Рівненська «Молода Просвіта» складається зі 180 членів у 12 осередках. Люди близькі за своїм духом та переконаннями при зустрічі завжди несуть позитив та тільки приємні враження.

 

Від моменту створення до 2020 року головою «Молодої Просвіти» служила Людмила Грекул, носій оригінальних ідей, творчих підходів та шаленого запалу у просвітянській справі. Її заступницею була Вікторія Юзюк (голова осередку ЗОШ №23), яка своїм дотепним гумором завжди створювала приємну атмосферу в колективі.

 

Перший склад молодих просвітян дав сильний поштовх формуванню національної свідомості серед юних рівнян. Спільно з міською організацією товариства «Просвіта» було реалізовано проєкт «Патріотичні ігри молоді Рівного» (за сприяння управління у справах сім’ї, молоді та спорту), в ході якого проведено «День Просвіти», інтелектуальне шоу «Я люблю Україну» (тричі), видавництво кольорового альбому «Я малюю рідну мову» та тематичних буклетів «Я малюю рідну мову», акцію «Грамотій» та видавництво кольорових буклетів «Грамотій». У парку «Просвіти» молоддю була проведена теренова гра. Молоді просвітяни спрямовували свої зусилля на утвердження української мови: ними були здійснені акції «Антисуржик», «Розмовляй правильно» (символічний диктант в закладах торгівлі міста), до Дня української писемності (роздача інформативних листівок серед мешканців). «Молода Просвіта» також організовувала презентацію книг, зокрема християнських читанок для дітей; поїздки, зокрема на міжнародний військово-патріотичний фестиваль до Зборова; брала участь в проведенні просвітницьких заходів для вшанування відомих українських літературних, культурних та історичних постатей; підтримувала зв’язки з іншими молодіжними організаціями м. Рівне.

У лютому 2020 року на звітно-виборчій конференції ГО «Молода Просвіта» естафету було передано новому поколінню молодих просвітян. Був обраний новий склад правління організації. Головою рівненської «Молодої Просвіти» стала Олена Лащук, вчителька РГ «Гармонія», а її заступницею – Ольга Тимчук, педагог-організатор РАЛ «Престиж». 

 

Ми, молоді просвітяни, впевнені, що тільки спільними зусиллями та нестандартними підходами привернення громадськості до вирішення проблем української мови та збереження традицій українського народу, можна досягти успіху.

1

1