До Дня української писемності та мови 9 листопада 2020 року, за ініціативи рівненської міської "Просвіти", серед учнівської молоді був проведений загальноміський онлайн-конкурс "Молодь захищає рідну мову".
Переможці категорії "Авторська поезія" і "Електронні постери" розміщено в буклетах, переможці категорії «Літературна відеопоезія» розміщено в YouTube.
Коротун Софія, переможець у номінації “Електронний постер”, молодша вікова категорія, учениця 4-А класу РАЛ “Престиж” ім. Л. Котовської
Музичук Максим, переможець у номінації “Електронний постер”, молодша вікова категорія, учень Рівненської ЗОШ №23
Поляновська Віолетта, переможець у номінації “Електронний постер”, молодша вікова категорія, учениця 4-А класу, Рівненської ЗОШ №3
Слово, мова, вже й розмова.
Бо побачились ми знову.
Як то гарно спілкуватись,
Поділитись, посміятись.
Хто ж за мене порадіє?
Хто ж надасть мені надію?
Вчитель, мама, а ще друзі.
Добре слово в теплім крузі.
Вже не зможу я мовчати.
Вмію вчитись і повчати.
Як без слова? Як без мови?
Вже не вийде в нас розмови!
Онімієм! Одичаєм!
Вже не буде за звичаєм!
То ж шануймо слово, мову,
Щоб радіти знову й знову.
Остаповець Дарина, переможець у номінації “Авторська поезія”, молодша вікова категорія, учениця 2-А класу Рівненської ЗОШ №16
Мова наша солов'їна
Мова наша солов'їна,
Неповторна та єдина.
Пахне хлібом і дощем,
Та бабусі калачем.
В Україні я родилась
Й мови рідної навчилась,
Бо вона в моєму серці,
Наче чистеньке озерце.
Мелодійна, ніжна, чиста
Мова наша промениста.
Очищає й напуває.
Більш такої не буває!
Нею ми благословляєм,
До святих небес взиваєм.
В нас ріднішої не буде,
Тож шануйте мову, люди!
Трофімчук Аліна, переможець у номінації “Авторська поезія”, молодша вікова категорія, учениця 3-А класу Рівненської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №15
Жук Володимир, середня вікова категорія, учень 5 класу Рівненської ЗОШ №16
Паращенко Ілля, призер у номінації “Електронний постер”, середня вікова категорія, учень 5 класу Рівненської гімназії “Гармонія”
Україна
Україна – неповторна наша Батьківщина:
Синє небо, жовте поле, мова солов’їна.
Україна – рідна мати, щедра та багата:
Ліси, сади, сині ріки будуть чарувати.
Так, як маму наймилішу, маємо кохати,
Цінувати, ніжно дбати, радість дарувати.
Люба наша Батьківщино, сильна й незалежна,
Твоя слава, твоя воля навіки безмежна.
Вірю щиро, що настане світлая година,
Коли зникнуть усі чвари й будеш ти єдина.
Зіневич Юлія, переможець у номінації “Авторська поезія”, середня вікова категорія, учениця 5-А класу Рівненської ЗОШ №9
Рідна мова
Рідна мова – то бабусина казка.
У ній щедрість, добро,
Перемога і ласка.
Рідна мова – то матусина пісня.
У ній велич, могутність,
Праця рання і пізня.
Рідна мова – то дідусеве й татове слово.
У нім твердиня, міць,
родини й держави основа.
Про це я завжди пам′ятаю.
Рідне слово плекаю, вивчаю.
Передам заповіт для доньки і сина:
Допоки є мова – то і є Україна.
Невірковець Кароліна, переможець у номінації “Авторська поезія”, середня вікова категорія, учениця 5-Г класу Рівненської ЗОШ №22
Грушко Захар, призер у номінації “Електронний постер”, старша вікова категорія, учень 7 класу Рівненської гуманітарної гімназії
Харковець Софія, призер у номінації “Електронний постер”, старша вікова категорія, учениця 10-А класу Рівненської ЗОШ №18
Корнійчук Інна, переможець у номінації “Електронний постер”, старша вікова категорія, учениця 11 класу Рівненської гуманітарної гімназії
Триптих
«Любов до Вкраїни така не проста…»
І
Із краєм єднає нас нитка тонка,
Яку не завжди помічаєш.
Та тільки настане розлука гірка,
Як біль у душі відчуваєш.
Спочатку ти думаєш: «Переживу!
Не буду я там сумувати»,
Допоки не стиснеш у горлі сльозу,
Щоб сильною все ж таки стати.
Любов до Вкраїни така не проста,
Вона особлива, як м’ята:
То свіжа і чиста, то ніжна й гірка,
Наповнена радістю Хата.
В ній мова-лебідка звучить повсякчас,
Щебече дитя солов’їно…
Єднай же у світі великому нас,
Моя дорога Україно!
ІІ
Неповторна, добра, мила,
Рідна, вільна, незрадлива,
Найдорожча, барвінкова,
Веселкова, кольорова.
НездОлана й нездолАнна,
Сильна, горда, особлива,
Ніжна, лагідна, чутлива…
ІІІ
« Я на сторожі коло їх
Поставлю Слово!»
О рідна мово! Рідна мово!
На чужині і в теплій Хаті
Тобі розквітнути, звучати!
Й допоки Вкраїну ти будеш любити,
Вона буде жити!
Вона буде жити!!!
Бусь Олександра, переможець у номінації “Авторська поезія”, старша вікова категорія, учениця 11-А класу Рівненського НВК “Колегіум”
Рідна мова
Коли замріяні будинки диких вулиць
Мовчанням тихим проводжали осінь,
По вулицях ходила наша мова
З заквітчаним коричневим волоссям.
Ходила, слухала, про що говорять люди.
То плакала, то тихо посміхалась.
Слова ловила, як метеликів у лузі.
То йшла рішуче, то - мов підкрадалась.
А люди йшли і говорили якось дивно,
Не так, як кілька літ тому, як дивосмак.
Але що сталось? І чому змінилось?
Це загадка для мови, чи не так?
Там суржик, там – чужа, не наша мова.
Всі раптом різко вдарилися в моду,
У моду по-чужому говорить,
Цуратися землі і свого роду...
Течуть дощі по мокрому асфальті –
Слова і сльози українського народу.
Сидить самотня наша рідна мова
І заплітає коси від нудьги.
Аж раптом бачить – крихітка іде.
В очах – веселі іскорки рояться.
Іде й співає крихітне дівча.
Голос дзвенить від радості і щастя.
Співає чисто-чисто, як по нотах.
І лине пісня мові на потіху.
І вулиця вся стала враз чистіша
Від українського чистого сміху.
І посміхнулась мова, піднялася,
Пішла по місту далі – слухати людей.
Хіба для української не щастя,
Коли співають нею для дітей?
Євгенія Макарчук, переможець у номінації “Авторська поезія”, старша вікова категорія, учениця 10-А класу Рівненської ЗОШ №18
Comments