Ім'я Кобзаря на мапі Рівного

В жовтні 1846 року Тарас Шевченко побував у нашому краї, проїхавши і пройшовши двічі його південною частиною теперішньої Рівненщини (Корець, Острог, Дубно, Берестечко). Хоча свідчень про відвідування Шевченком міста Рівного немає, рівняни гідно вшановують пам’ять Великого Кобзаря. В його честь зведені пам’ятники, встановлені меморіальні дошки та знаки. Його іменем названі парк, одна з найстаріших вулиць, організація та культурний проект. У Рівному мешкає лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Проект з вшанування постаті Великого Кобзаря «Весна починається з Шевченка» в Рівному

У 1939 році, коли в місті встановили радянську владу, одним з перших її рішень (жовтень 1939-го) було рішення про створення на території колишнього фільварку «Гірка» міського парку культури та відпочинку. А в 1940 році з нагоди 125-річчя з Дня народження Тараса Шевченка парку присвоєно його ім’я. Як йшлося у постанові Ровенської міської ради від 5.01.1940 року «Про перейменування назв вулиць і парків м. Ровно», «зважаючи на численні прохання трудящих, перейменувати парк Любомирського на Парк імені Тараса Шевченка».

Парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка – пам’ятник поету Т. Г. Шевченку

Навесні 1941-го до 80-річчя з дня смерті Тараса Шевченка в парку було встановлено перший пам’ятник Великому Кобзареві. Реконструйовано його згідно з рішенням міської Ради № 57 від 4 липня 1963 року у зв'язку із 150-річчям від дня народження поета. Автори реконструкції — скульптор Г. Шульман та архітектор В. Герасименко. На високому постаменті, облицьованому темно-сірим гранітом розміщений бюст поета. Поряд на гранітній стелі – барельєфні зображення героїв його безсмертних творів (Кобзаря з кобзою).

Майдан Незалежності - пам’ятник Тарасу Шевченку

Автори пам’ятника – члени національної Спілки художників України скульптори: П. Подолець та В. Стасюк під керівництвом професора Е. Миська (Львів), архітектор – В. Ковальчук. Відкриття пам’ятника відбулося 22 травня 1999 року. Саме цього дня 138 років тому прах Шевченка, за його заповітом, було перевезено з Санкт-Петербурга до Канева.

Найстаріша вулиця нашого міста

Сучасна вулиця Шевченка – одна з найстаріших в місті. В писемних джерелах з історії Рівного, ще в 1629 р. серед десяти головних вулиць, вона згадується під назвою Супонівська, або Омелянівська, згодом Сільська. За складом населення Рівне в минулі століття було неоднорідним. Тут жили українці, поляки, євреї, росіяни, чехи, німці. По вулиці Омелянівській селилися переважно українці. Цю вулицю, як жодну іншу в Рівному, уславили її мешканці. Але не лише своїми героїчними мешканцями може пишатися вулиця. Із архітектурних пам’яток XVIII-XIX століть в нашому місті майже нічого не вціліло. Лише Свято-Успенська церква (народна назва Омелянівська) пережила всі незгоди, воєнні лихоліття, різні влади та стоїть і дотепер. Вона найдревніший храм нашого міста, пам’ятка української дерев’яної архітектури, збудована без жодного гвіздка в 1756 році. В середині 30-х років, завдяки Григорію Лукашевичу вул. Сільська була перейменована на вулицю Шевченка.

Свято-Успенська церква на вул. Шевченка (1756 р.)

Пам’ятно-меморіальна дошка на вул. Шевченка

У день 175-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, в березні 1998 року, на фасаді адмінбудинку № 45, що на вулиці Шевченка, було відкрито анатоційну меморіальну дошку, скульптора В. М. Пєтухова.

Пам’ятний знак на честь Т. Г. Шевченка (вул. Басівкутська)

Пам’ятний знак на честь Т. Г. Шевченка відкрито в Басовому Куті 10 жовтня 1999 року. Кошти на встановлення знаку зібрали щирі патріоти України та шанувальники великого Кобзаря – жителі Басового Кута.

Національна премія України ім. Т. Г. Шевченка

Рівненське міське об'єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка

Культурно-просвітницька організація «Просвіта» на Рівненщині була створена у листопаді 1917 року. Фундаторами її були поважні люди: адвокат Федір Сумневич, сенатор Олександр Карпинський, Антін Контржинський, брати Бичківські. Активізувалася діяльність міської «Просвіти» з 1988 року. З 1992 року прийнята почесна назва «Просвіта» імені Тараса Шевченка. У 1996 році, коли площа перед адміністративним будинком облдержадміністрації і обласної ради дістала найменування майдан «Просвіти», то на лівому крилі споруди була встановлена пам’ятна анотаційна дошка просвітянами.

Сайт об'єднання - http://prosvita-rivne.org.ua/

Меморіальний знак на честь 150-річчя виходу з друку першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка

«Кобзар» – назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка. Вперше «Кобзар» виданий в 1840р. у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. Після видання цієї збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем. 9 березня 1990 р. в Рівному на майдані ім. В. Короленка було встановлено меморіальний знак на честь 150-річчя виходу з друку першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

Матеріал підготувала Лариса Ткач, член ради міської «Просвіти» ім. Т. Шевченка