Наталія Савчук
Наталія Петрівна Савчук народилася 7 серпня 1948 р. у стародавньому волинському містечку Дубні у сім’ї інтелігентів. Закінчила факультет української філології Рівненського педінституту. Вчителювала у селах Здолбунівщини. З 1976 р. на державній службі: працювала у відділі освіти Здолбунівського району, згодом – в управлінні освіти Рівненської області. Відповідала за стан викладання української мови в області, виховання учнів на національних традиціях, роботу з творчо обдарованими школярами та студентами.
Автор першої в Україні (1991 р.) обласної національної програми виховання молоді «Моя земля – земля моїх батьків». У рамках програми планувала, організовувала і реалізовувала заходи з національного виховання учнівської та студентської молоді. Розробила низку народознавчих програм, курсів, факультативів, конкурсів народознавства, українознавства, які застосовуються у шкільних та вузівських курсах, факультативах, виховних навчальних заходах і сприяють утвердженню національного відродження, духу українства в освітніх закладах області.
Наталія Савчук була одним з ініціаторів відродження Товариства української мови ім. Тараса Шевченка на Рівненщині. Активна просвітянка, член правління обласного товариства «Просвіта» з 1993 р., делегат Всеукраїнських з’їздів «Просвіти». Разом з головою міського об’єднання Ярославом Гірником створила осередок товариства при обласному управлінні освіти і науки.
З її ініціативи започатковано обласний огляд-конкурс патріотичної пісні «Червона калина». Наталія Петрівна була серед ініціаторів святкування в Острозі, у Здолбунові 100-річчя з дня народження видатного поета-емігранта, нашого земляка Олекси Стефановича, ювілеїв інших поетів Празької школи. Без неї не обходяться Шевченківські дні, поетичні вечори творчої молоді. Брала участь у створенні музею Уласа Самчука в Дермані та Рівному, долучилася до встановлення йому пам’ятника в Рівному. Була ініціатором видання повісті У. Самчука «Юність Василя Шеремети». Пані Наталія – одна з ініціаторів ушанування пам’яті визначного художника, графіка і громадського діяча, вояка УПА, Ніла Хасевича. До 200-річчя Т. Г. Шевченка ініціювала обласний конкурс «Пам’ятник Шевченку в нашому місті (селі)», який було завершено конференцією учасників та переможців.
Педагогічну і громадську діяльність Наталя Савчук продовжує і нині як учитель української мови та літератури, постійний член журі українознавчих конкурсів в області та Україні. Опікується олімпіадами з рідної мови й літератури, Міжнародним конкурсом знавців української мови ім. Петра Яцика, літературним конкурсом «Перло многоцінне» (починаючи з 1994 року).
Вихованці Наталії Петрівни – переможці конкурсів та олімпіад – стають студентами престижних навчальних закладів країни. У 2017 році підготувала переможця ІІ та призера ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України з дослідженням «Висвітлення Революції Гідності (на матеріалах Здолбунівського часопису «Нове життя»)».
Та перемоги на конкурсах – не найважливіше, вважає пані Наталя. Суттєво, щоб усі школярі долучилися до знань про власний народ, тож з її ініціативи створювали українознавчі світлиці та куточки майже в усіх школах області.
Діяльність Наталії Петрівни знаходить підтримку в родині. Дочка Оксана – послідовниця матері, філолог за фахом, кандидат наук; одну з перших наукових розвідок у 90-ті роки присвятила творчості раніше замовчуваного видатного українського письменника Уласа Самчука. Оксана Приходько (Савчук) – автор передмов до просвітянських видань: «Кулак» Уласа Самчука та «Тарас Шевченко» Марієтти Шагінян.