Михайло Борейко

Михайло Семенович Борейко народився 9 травня 1933 р. в с. Мишків Заліщицького ра­йону на Тернопільщині у селянській родині. Закінчив Більче-Золотецьку середню школу. У 1957 р. закінчив Чортківський сільськогосподарський технікум (спеціальність землевпорядкування), а в 1965 р. закінчив Львівський сільськогосподарський інститут (спеціальність інженер-землевпорядник). До 1993 р. працював у Рівненському науково-дослідницькому і проектному інституті землеустрою. За про­ект­ну роботу нагороджений медаллю ВДНГ (Москва). Працював на посадах керівника проектної групи та провідного інженера. Одночасно займався громадською роботою. У різні роки був головою товариств охорони пам’яток культури, природи, керував фотогуртком, влаштовував фотовиставки, фотоконкурси. У 1989 р. в проектному інституті створив великий осередок Товариства української мови і був обраний його головою. Є одним із засновників обласного об’єд­на­ння ВУТ «Просвіта». Був багатолітнім  членом обласного та є постійним членом ради міського об’єднання. Ініціатор закладки Парку «Просвіти» на мікрорайоні «Північний» у Рівному з нагоди 2000-ліття Різдва Христового. Автор численних ідей та проектів з намаганням їх реалізації: перейменування вулиць, встановлення пам’ятних дошок, звернень до урядових структур в Україні та за кордоном. У товаристві «Про­світа» відповідає за видавничу діяльність, зв’язки з діаспорою, практично виконував роль відповідального секретаря, поповнював читальню «Просвіти» новими книгами за спонсорські кошти. Ним видано і перевидано близько 40 рідкісних, маловідомих чи заборонених більшовиками книг. Серед цих видань твори І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Багряного, Б. Шведа, У. Самчука, В. Барки та ін. Велику роботу проведено М. Борейком із дерусифікації реклами у Рівному. За громадську діяльність Михайло Борейко нагороджений багатьма почесними грамотами міської ради, облдержадміністрації.

 

Членство у «Просвіті» для мене – це можливість відстоювання і реалізації своїх життєвих переконань і принципів. «Просвіта» для мене є середовищем друзів і однодумців.

 

Захоплення: книги (свою велику бібліотеку передав синові і онукам), фотографія (керував в інституті фотогуртком, організовував конкурси), краєзнавство (організовував на роботі екскурсії по пам’ятних місцях України), закоханий у бджоли (доглядав з татом пасіку; не маючи можливості мати у місті пасіку, передплачую часопис «Український пасічник»).