Грекул Людмила Володимирівна народилася 13 лютого 1978 року в смт. Яблунів Косівського району Івано-Франківської області. Закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, працювала в школах на Івано-Франківщині. З 2002 живу і працюю в Рівному.

 

Дуже люблю Україну, рідну мову, пісню. Гори Карпати, гірські річки та безкраї полонини і зараз дають мені силу, коли приїжджаю в ті місця, де народилася. Обожнюю місто Рівне, бо саме воно допомогло мені реалізуватися. Я щаслива людина, бо моя дитяча мрія здійснилася. З дитинства завжди хотіла бути вчителем, і коли зараз на уроках дивлюся в очі дітей, які ловлять кожне моє слово, жест та погляд, почуваюся найщасливішою людиною. Подобається на уроках опускатися до дитячого віку, розуміючи, що при цьому піднімаюся до їхнього рівня. Життєве кредо: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…». Виховуємо з чоловіком донечку, і коли вона має навіть незначні досягнення, радію за неї, як дитина.

 

Просвітянкою завжди була в душі, на Івано-Франківщині долучалася до всіх просвітянських заходів. У міському об’єднанні товариства «Просвіта» з 2009 року, голова ГО «Молода Просвіта». В організації зустріла близьких по духу людей, відданих справі. А завдяки Катерині Іванівні Сичик навчилася по-іншому дивитися на світ; по-доброму, заздрю її невтомній праці, невичерпним ідеям, вмінню організовувати, любити людей та прощати.

 

Реалізувала проект «Патріотичні ігри молоді Рівненщини», організовую та проводжу  різноманітні акції, інтелектуально-розважальні ігри, згуртовую вчительську та учнівську молодь у всіх просвітянських заходах.

 

Загальноміські арт- та флешмоби за участю школярів навчальних закладів «З Україною в серці», уроки пам’яті для учнів рівненських шкіл, на яких вшановують Героїв Крут, легендарних командирів УПА, Героїв Небесної Сотні та українських воїнів, що загинули на Сході України,  – це ті заходи, проведення яких, на мою думку, створює патріотичний простір міста. Горда тим, що можу внести в цей простір частинку своєї душі.

​

У далекому 1943-му моєї родини торкнулася Волинська трагедія. Вважаю своїм обов’язком щороку долучатися до організації та проведення в урочищі Видумка мітингу-реквієму, на якому вшановують пам’ять загиблих тут українців-волинян.

​

Як голова «Молодої Просвіти» мала честь взяти участь у створенні унікальної книги – «Рівненського Букваря».

​

Україна – це те, що насправді творить нас. І кожен із нас творить історію своєї держави – молодої, прекрасної, нескореної! Люблю тебе, Україно, і вірю у твоє майбутнє!