Лариса Ткач

Лариса Григорівна народилась 4 липня в селі Ставки, Рівненського району, в учительській сім’ї. Змалку в родині панувала любов до книги, рідної мови, України. У 1974 р. закінчила Городоцьку середню школу і вступила до Київського державного інституту культури на бібліотечний факультет.

Свою трудову діяльність Лариса Григорівна розпочала у 1978 році в Рівненській обласній бібліотеці для юнацтва. Згодом стала дружиною військового офіцера і проживала в багатьох куточках колишнього Радянського Союзу й за кордоном. Життя далеко від дому було не легким, але цікавим і пізнавальним. Проживаючи в Польщі, уперше усвідомила, що українка, а не росіянка, як тоді  називали усіх військових. Від тоді почала багато читати про справжню історію України, яку не знала до того часу. Працюючи 13 років у бібліотеках військових частин, намагалася донести українське до тих, хто цікавився, робила тематичні книжкові  виставки, проводила заходи, пропагуючи українську мову, культуру, звичаї.

У 1991 році сім’я Ткачів повернулася на Батьківщину. Чоловік Олександр, не роздумуючи, один із перших, прийняв присягу на вірність Україні й служив на посаді замкомандира в м. Славута Хмельницької області.

Слід зазначити, що майже за 30 років трудової діяльності, Лариса Григорівна займала посади за фахом бібліотекаря-бібліографа, методиста, завідуючої бібліотекою, коректора і заступника редактора газети «Славутчина», переїжджаючи з чоловіком до семи місць служби, помінявши і обживши 14 квартир.

Та все свідоме життя пані Лариса прагнула оселитися в рідних краях. Так і сталося. З 2002 року живе в Рівному. Маючи великий професійний і життєвий досвід, на конкурсній основі, успішно склала іспит на посаду головного спеціаліста управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому. Як високопрофесійний фахівець, щиро передавала свій досвід молодим спеціалістам, надавала методичну та організаційну допомогу бібліотекам міста, писала інноваційні проекти та програми щодо розвитку бібліотечної справи, брала активну участь у проведенні загальноміських культурологічних заходів, міжнародних, всеукраїнських фестивалів та конкурсів. Лариса Григорівна була постійним організатором, виконавчим адміністратором відкритого загальноміського Рейтингу популярності «Гордість міста», який з успіхом відбувається у м. Рівне з 2003 року.

У 2004 році стала просвітянкою і до нині є членом ради Рівненського міського об’єднання товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка. Крім активної просвітницької діяльності, вона працювала журналістом в обласному тижневику «Медичний вісник». Громадська діячка не уявляє себе без співпраці з управлінням культури – постійна учасниця численних культурних заходів, приурочених ювілеям діячів мистецтва і науки, історії, церкви, літератури.

Лариса Григорівна любить літературу, кохається в мистецтві. Смачно готує, обожнює свою родину, часто подорожує. Найбільшою втіхою й радістю є внучка Марійка, яка зростає щирою україночкою. Вона безмежно любить свою Батьківщину, закохана у вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, декламує їх на шкільних та загальноміських конкурсах і займає призові місця.

Життєве кредо пані Лариси: «Хочеш бути щасливою – будь нею».