Вшануванню пам’яті жертв Бабиного Яру з нагоди 77-річчя розстрілу українських націоналістів був присвячений вечір-реквієм, організований міським товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка спільно з бібліотекою 27 лютого 2019 року. У заході активну участь взяли учні ЗОШ №13, які виконали літературно-музичну композицію; учні НВК №2 «Школа-ліцей» читали вірші, присвячені цій події.

 

З розповідей історика-просвітянина Володимира Мазурця дізналися про історичні факти цієї кривавої події, які досі замовчувалися. Члени правління «Просвіти» Євгенія Гладунова та Наталія Савчук розповіли про діяльність поетеси-націоналістки Олени Теліги, її перебування в Рівному та жорстоку трагічну долю разом з чоловіком і побратимами.

 

Бабин Яр – це також українська рана, яка болить і до цього часу. Про це потрібно нагадувати молодому поколінню, щоб не забували, яку ціну ми платили і платимо за право жити сьогодні у своїй країні.

 

Історична довідка

 

77 років тому в Бабиному Яру українці розплатилися життями за свій намір відновити незалежну і соборну українську державу.

 

У лютому 1942 року у Бабиному Яру знайшли свою смерть визначна діячка національно-визвольного руху Олена Теліга та її чоловік Михайло Теліга, поет-закарпатець Іван Ірлявський, Іван Кошик, професор Гупало, інженери Романів та Сиченко, проректор Київської політехніки, учасник визвольних змагань 1917-1919 років Тодот Чередниченко.

 

Голову Київської облспоживспілки Бондаренка німецькі окупанти розстріляли разом з дружиною та дітьми. Тут загинули міський голова Києва Володимир Багазій та голови районних управлінь міста: професор Махиня, Євген Форостівський з дружиною, Рудь, Чверда, інженер Романов, професор Лазорко.

 

Героїчно загинув провідний член ОУН Домазар-Діброва, який на стіні камери Лук’янівської в’язниці кров’ю написав: «Спливаю кров’ю, але не зраджу таємниці друзів». У Бабиному Яру фашисти розстріляли православного архімандрита Вишнякова та протоієрея Павла.