Спортивно-патріотичний вишкіл-таборування в масиві Гурби-Антонівці
до 75-річчя Гурбенської битви
Щоб досягти результату, насамперед слід змінити самого себе, почати робити те, чого ти раніше не робив.
Щоб юнак виріс чоловіком, він повинен вийти із зони комфорту і гартувати свій дух і тіло. Адже наші учні – це майбутні чоловіки, мисливці, воїни… Саме вони мають вміти відстоювати свої цінності, захищати сім’ю, рідну землю, зберегти нашу українську державу.
Ці принципи, а також 75-та річниця битви під Гурбами, яка відзначається в 2019 році, визначили ідею проведення спортивно-патріотичного вишколу в масиві Гурби-Антонівці учнів 10-их класів закладів освіти міста Рівного. Усіх було 80 школярів та півтора десятки дорослих з 8-ми навчальних закладів.
4 червня 2019 року учасники вишколу зібралися біля пам’ятника «Загиблим за Україну» на майдані Магдебурзького права, де голова громадської організації «Міське об’єднання товариства «Просвіта», заступник начальника управління освіти Катерина Сичик коротко розказала про ціль трьохденного походу та історію Гурбенської битви, та закликала учнівську молодь до формування в собі патріотизму.
Більш значимого місця української національно-визвольної боротьби середини 1940-х років не знайти. Гурби – місце найбільшого бою українських повстанців з УПА проти радянських окупаційних військ у квітні 1944 року, Антонівці –місце розташування ВО УПА «Волинь-Південь» в роки Другої світової війни. Цей край овіяний славою української жертовної боротьби за нашу незалежність.
Під час екскурсії на Гурбах учнівська молодь дізналася про командирів та учасників бою, розташування сил та перебіг битви, а також кількість жертв та їх перепоховання. Цікавими були розповіді про дослідження цієї території та облаштування там меморіального комплексу. Школярі відвідали чоловічий монастир та побачили ілюстративну криївку (на жаль, тільки ззовні, адже вона на даний момент реставрується). До екскурсії на Гурби приєдналася окрема група лідерів учнівського самоврядування рівненських шкіл.
Учасники вишколу мали тривалі піші переходи мальовничими відрогами Кременецького кряжу загальною тривалістю 40 км, ночівлі в наметах, спеку вдень і навалу величезної армії комарів (що виявляли до них неабиякий інтерес), грози та град (що змушували шукати будь-якого притулку), нестачу води, натерті ноги та синці від важких наплічників. А чого вартували суп, зварений під час грози, козацький куліш, який демонстрували школи-учасники, вечірнє чаювання біля багаття…
Хоч було нелегко, але ніхто не зупинився, усі пройшли повний маршрут. Нарівні із хлопцями в переході брали участь 6 дівчат (сьогодення показує те, що морально-вольові якості наших дівчат нічим не поступаються юнацьким).
Побувавши в музеї просто неба «Табір ВО УПА «Волинь-Південь», що реконструйований за спогадами очевидців та містить 12 могил похованих вояків УПА, поблизу села Антонівці на Тернопільщини, учнівська молодь дійшла до кінцевого пункту маршруту, села Стіжка, де їх зустріла голова рівненської міської «Просвіти» Катерина Сичик.
Це мальовниче село має визначну історію, про яку школярі почули в сільському краєзнавчому музеї. Поблизу Стіжка виявлено археологічні пам’ятки давньоруської культури. В середині ХІІІ ст. оборонні укріплення Стіжка були зруйновані Левом Даниловичем внаслідок переговорів князя Василька Романовича з монгольським полководцем Бурундаєм. У ХІV ст. Стіжок навіть мав обмежену маґдебурґію (про що свідчить герб), був місцем тимчасової резиденції польського короля Казимира III. З ХІХ ст. тут діяли «Просвіта» та інші товариства.
Трагічні події, на жаль, не оминули Стіжка. 9 травня 1943 німецько-нацистські війська спалили село і жорстоко вбили 53 мешканці, за що воїни УПА з табору, зокрема відділи «Крука» та «Хрона», помстилися, завдавши ворогу нищівної поразки в поворотній дорозі до Крем’янця. Біля краєзнавчого музею в Стіжку знаходиться пам’ятник жертвам нацизму та воїнам-односельцям, полеглим у Другій світовій війні.
Як зауважив один із натхненників вишколу, директор НВК «Колегіум» Петро Куделя: «Нас могло бути більше, але сьогодення – це насамперед нестача вмотивованих педагогічних кадрів в школах для різноманітних форм національно-патріотичного виховання молоді. Це небажання багатьох учнів дати певний стрес для свого юного організму. Я дякую за небайдужість та підтримку дирекції, вчителям та учням економіко-правового ліцею, Рівненських гімназій «Престиж» та «Гармонія», школам за числом 13 та 18, навчально-виховним комплексам за числом 14 і 17 та моєму рідному НВК «Колегіум». Це наша маленька перемога. Ми багато що можемо. Потрібно лише починати».
Це один із етапів реалізації громадського проекту «Патріотичне виховання молоді» за підтримки міського голови Володимира Хомка. Проект здійснений за активної участі управління освіти та управління у справах сім’ї, молоді та спорту, ГО «Рівненське міське об’єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка» на чолі з Катериною Сичик, федерації альпінізму та скелелазання у Рівненській області, ГУ ДСНС в Рівненській області, дирекції Рівненського обласного краєзнавчого музею та Ігоря Марчука, завідувача відділом історії цього закладу, відомого дослідника української національно-визвольної боротьби.