«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою!»
22 січня – особливий день в історії України. Він був таким 99 років тому, на Софіївській площі в Києві, коли після проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки справдилися мрії мільйонів українців про неподільну Українську державу. Цей день є таким і сьогодні, коли знову її сини відддають своє життя за незалежність та соборність рідної землі.
22 січня 2018 року рівняни зібралися біля пам’ятника «Загиблим за Україну», щоб сказати, що Рівне – частинка великої, соборної Держави.
Звучали рядки історичної довідки, підготовленої вчителем історії Рівненської гімназії «Гармонія», кандидатом історичних наук Тарасом Пилиповичем, читали патріотичну поезію Скарженко Софія із СпШ №15, Меркотан Єлизавета із ЗОШ №18 та Сорока Владислав, юний поет із ЗОШ №28, співав зворушливу пісню-молитву талановитий Максим Давидюк, грав військовий оркестр.
До пам’ятника загиблим Героям лягли квіти від представників влади та від військових. В урочистий настрій заходу «впліталися» роздуми про сучасну історію України і мрії про мир. І про те, що сьогодні, як ніколи раніше, «чуття єдиної родини» об’єднує Схід і Захід. Вивчає українську мову той, хто все життя говорив російською. Герої не вмирають, а любов і віра творять чудеса. У щирій любові воскресне соборна Україна. Наша Україна.
М. Грушевський
В молитві єдналися різні народи,
стояли пліч-о-пліч за волю сини.
А ворог шукав в чистих душах вини
й знайшов …в них любов
до вкраїнського роду.