З Днем народження рідне місто, рідну «Просвіту», рідну країну щиро вітали просвітяни міського об’єднання товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка в парку «Просвіти» (мікрорайон «Північний») 28 серпня 2016 року, у день благодатного християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці.
У ході святкового дійства присутні вшанували пам’ять тих, хто віддав життя за мир і волю України, хвилиною мовчання. Учні ЗОШ №18 під керівництвом Наталії Шуманської та Лариси Руднік в цікавій формі представили життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка, 160-річчя від дня народження якого святкували 27 серпня. Ця неординарна постать є прикладом неймовірного патріотизму, чіткої громадянської позиції, надзвичайної працьовитості та самовідданості в ім’я рідного народу, української держави.
Крім того, для присутніх на дійстві звучали повстанські пісні Рівненщини у виконанні зразкового колективу традиційного поліського співу «Ранкова роса» ЗОШ №28 (керівники Юрій та Алла Ковальчуки), патріотичні пісні у виконанні колективів ЗОШ №13 та ЗОШ №24 (керівник Оксана Юдіна), ЗОШ №5 та №25 (керівник Ярослав Середа), танцювали та співали учні ЗОШ №23 (керівники Лариса Лічковаха та Руслана Фурман).
Просвітяни завжди відзначалися волелюбністю, і це почуття непримиренності з будь-яким поневоленням неупинно плекають в сучасної молоді. Адже «рабів до раю не пускають!». Саме такою була назва і тема театральної інсценізації, презентованої учнями ЗОШ №1 (керівник Олеся Ткачук).
Вітальне слово до краян та гостей свята прозвучало від керівника міського об’єднання товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, заступника начальника управління освіти Рівненського міськвиконкому Катерини Іванівни Сичик, ініціатора дійства. Подяки за активну просвітянську діяльність та з нагоди 25-річчя від Дня незалежності України отримали педагоги 25 навчальних закладів.
Завершальним акордом свята стало смакування справжнього козацького кулішу, який люб’язно зготували працівники ДНЗ №55 (завідувач Ходаковська Наталія Володимирівна).
У світлі дня народження рідної держави, у День «Просвіти» ми вкотре мали можливість замислитись над тим, як будуємо своє життя, що любимо, як ставимось одне до одного, скільки в нас добра і чому пропускаємо через себе зло? Що ми вносимо в цей світ, у свою Україну, в життя близьких? Життя таке коротке, але ж як багато ми можемо встигнути, по крихті… адже нас мільйони.
Любимо тебе, Україно! Нехай твої ніжні води переточать усе каміння. І буде мир!