Це сьогодні стверджує людина, життєвим кредом якої можна вважати слова І. Франка: «Лиш боротись – значить жить!», це автор 24 поетичних збірок, 4 книг (проза та публіцистика), співавтор і ведучий телефільмів про Т.Шевченка, а також «Одержима» і «Гурби». Лауреат обласних літературних премій імені Світочів та імені В. Поліщука – Степан Олександрович Бабій. Саме з його новими книгами мали можливість ознайомитися учителі української літератури, бібліотекарі ЗНЗ 15 лютого 2016 року під час зустрічі, ініційованої міським об’єднанням товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, зокрема, головою міського об’єднання К. І. Сичик, що відбулася на базі музею «Просвіти».
Життєвий і творчий шлях Степана Олександровича проліг міцним місточком між Тернопільщиною та Рівненщиною. Доля не раз гартувала митця випробуваннями: рости й навчатися довелося в репресованій родині (по батьківській і по материнській лініях), відчути всю несправедливість комуно-більшовицького режиму під час вибору дороги в життя й особливо – виходу на літературну стежку.
Його життя і творчість – це постійний спротив системі: коли більшість пливла за течією, він протистояв брехні, лицемірству та зраді. Знаковим є те, що саме Степан Бабій написав перші на Рівненщині статті про Уласа Самчука: «Дермань. Дорога до Самчука», «Повернення Уласа Самчука у… Тилявку», був одним із ініціаторів створення премії імені Світочів, проведення літературно-мистецького свята «Дерманський світильник». Яку б книжку ми не взяли до рук, у кожній виступає наскрізна тема України, тема нелегка, зболена. Ця тема у Степана Бабія – домінуюча. «Я стільки вам, я стільки написав любов’ю, болем – все про Україну». Книги «Слова, що необхідні як патрони» (2014) та «Білі голуби над Шумськом» (2015) – це збірки статей та віршів на злободенну тематику. Це продовження висвітлення правди про героїв, відстоювання їх справи та зображення у творчості їх дій, що вже стали легендами.
Напевно, є знаковим, що презентовані книги у першу чергу читають наші захисники на Сході України, адже частина збірок уже передана в зону АТО. Після зустрічі ще один подарунковий набір було направлено бійцям.
Відрадно, що до обговорення почутого й побаченого в ході зустрічі долучились присутні вчителі, просвітяни та друзі по перу М. Кащук, В. Басараба, Р. Слободенюк. Особливо щемною та вразливою стала зустріч і через те, що збірки Степана Бабія у Рівному презентувалися вперше за багаторічну творчу діяльність письменника.
Приємо, що вірші з презентованих книг чудово читали учні Рівненської СпШ №15 Роман Левченко, Вікторія Журавель, Софія Скарженко, Яна Поліщук, Анастасія Радомазова, а пісня «Україно моя» у виконанні Сандри Ежярскіс стала прекрасним акордом у завершенні заходу.
Чого не можна зробити в житті –
Треба зробити в літературі,
Чого не можна досягти у державі –
Те треба творити в душі.